Для батьків
Дитина і соціальні мережі
ПОРАДИ БАТЬКАМ
- Разом з дитиною сідайте за комп’ютер і допомагайте реєструватися. Не обов'язково проводити нудну і довгу лекцію на тему: що можна і що не можна робити в соціальних мережах. Спочатку послухайте дитину, що вона вже знає про це і які в неї думки щодо цього. У неї, мабуть, вже сформувалося певне уявлення. Насправді, при створенні сторінки в соціальній мережі, ви вже зможете оцінити, як ви виховали свою дитину. І над чим ще варто попрацювати.
- Бажано, щоб хоча б у одного з батьків була сторінка в цій же соціальній мережі. Тоді ви будете мати уявлення про те, «чим дихає» ваш син або дочка.
- Зверніть увагу на ключові моменти при заповненні анкети. Обговоріть, чому дитині, ні за яких обставин, не варто вказувати номер свого телефону. Уточніть думку дитини стосовно того, для чого свій телефон вказують деякі дорослі. Важливо, щоб дитина з вашою допомогою зробила висновок, що це варто робити тільки дорослій людині в разі, якщо це необхідно для її роботи.
- Пам'ятайте, що дитина в першу чергу уважно вивчить вашу сторінку. І якщо мама, у якої завантажена тисяча фотографій, і половина з них в купальнику, буде говорити дочці, що одного фото в шкільній формі цілком достатньо. Дочка, швидше за все, не скористається її порадою.
- Самі налаштуйте своїй дитині профіль так, щоб незнайомі люди не могли писати їй повідомлення і коментувати фотографії.
- При завантаженні фотографій в соціальні мережі знову ж зверніть увагу на те, які знімки школяр вирішив завантажити. Якщо якісь фотографії, викладені на сторінці, вам не подобаються, прямо скажіть про свої почуття. Поясніть дитині, чому ви б на його місці, не стали цього робити. Якщо у вас хороший контакт з дитиною, вона обов'язково прислухається.
- Тепер, коли сторінка створена, допоможіть дитині з офіційними групами. Нехай тепер вона буде в курсі подій свого класу, школи, спортивного клубу. Потім знайдіть групи за інтересами. Якщо дитина, наприклад, захоплюється плетінням з гумок, виберіть групу у соціальній мережі, де багато навчальних відео. Вирішуйте самі, чи варто вам вступати до всіх груп, до яких вступила ваша дитина, або тільки до деяких. Це необхідно для того, щоб «тримати руку на пульсі». Іноді так трапляється, що група, яка розповідає про цікаві туристичні маршрути, раптом «скочується» до публікації анекдотів з ненормативною лексикою.
- Пам'ятайте, найпривабливішим в соціальній мережі, для дитини, на момент реєстрації, є спілкування. Запитайте, чи на її думку варто додавати вчителів в друзі? Дайте зрозуміти дитині, що тепер вчителі будуть присутній в її житті і після уроків теж. Це змусить учня задуматися. Набагато простіше не додавати вчителя в друзі. Адже видалити вчителя зі списку друзів буде вкрай незручно.
- Після того як дитина «відправиться у вільне плавання по соціальній мережі», обов'язково спілкуйтеся з нею там, діліться цікавими повідомленнями. Зверніть особливу увагу на тих хто в друзях вашої дитини та тих хто відслідковує (стежить) її сторінку. Якщо це однокласники або хлопці з двору, немає пичин для хвилювань. Якщо це діти і особливо дорослі, з якими ваша дитина ніколи і ніде не зустрічалась, відправляйте їх в «чорний список».
- Якщо у вас хороший контакт з дитиною, є спільні інтереси, і ви цікавитеся її життям, досить буде ненав'язливого контролю за її «віртуальним світом».
Поради батькам щодо підготовки випускників до ЗНО.
Як виростити дітей ввічливими: Просто припиніть робити ці 5 речей!
Ви ніколи не замислювалися, звідки беруться дорослі хами? Напевно, такими їх виховали батьки. Але гарним манерам можна навчити, якщо бути послідовними і терплячими.
Зазвичай батьки вчать дітей ввічливості і поваги до інших. Здавалося б, це само собою зрозуміло — але деякі методи виховання можуть дати протилежний результат.
ОСЬ ЩО ТРЕБА РОБИТИ, ЯКЩО ВИ НЕ ХОЧЕТЕ ВИХОВАТИ ДІТЕЙ ГРУБІЯНАМИ:
1. Перестаньте їх боятися
Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке її бажання, це формує у неї невірні уявлення. Вона звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитину приємно, але не перестарайтеся.
Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-яку забаганку, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві.
Навчіть їх різниці між «я хочу» і «потрібно».
2. Перестаньте їх виправдовувати
Не варто применшувати роль поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу «всі діти такі» — це лише зміцнить у дитини думку, що вона все робить правильно.
Чим довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганої поведінки. Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей.
Пам’ятайте: ваша задача — задовольняти їхні потреби і приборкувати їх бажання.
3. Не забороняйте іншим відчитувати їх
Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.
Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.
Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.
4. Припиніть їх балувати
Щодня задавайтеся питанням: чому я вчу дітей? Допомагаю я їм придбати навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?
Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності та відкладеної винагороди?
Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.
5. Перестаньте спрощувати їм життя
Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці і терпіння.
Простий приклад: ви сидите в ресторані, і дитина починає соватися від нудьги. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і залишила вас у спокої. Навчіть її терпіти і придумувати розваги без допомоги гаджетів.
Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти в хатніх справах, навіть якщо у вас є прислуга.
Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.
Вірте у своїх дітей, будьте з ними чесні, завжди приходьте на допомогу — і вони виростуть впевненими і слухняними не з страху, а з поваги, на якій будуються по-справжньому хороші манери.
10 причин не давати телефон в руки дітям до 12 років
Всім батькам варто прочитати
В еру комп’ютерних технологій проблема залежності дітей від гаджетів стає як ніколи гострою. Багато хто, напевно, не раз спостерігав картину, коли батьки пхають дитині смартфон, щоб вона від них «відчепилася». «Ось тобі, розумнику, мультики, і відчепися від батьків!» – це так знайомо, чи не так?
Діти швидко звикають. Поки гаджет в руках, не видають ні звуку, але варто його в них забрати – відразу в крик. А потім батьки дивуються, чому з дітьми неможливо знайти спільну мову і чому у них не складаються стосунки в реальному житті.
Навички спілкування закладаються в нас з самого дитинства. На думку педіатрів, вік від 0 до 3 років дуже важливий для розвитку зору, формування мовного апарату і збагачення словникового запасу дітей. Дітям до 3 років особливо важливо якомога більше розмовляти з батьками і однолітками, а не з маминим смартфоном.
Американська академія педіатрії заявляє, що діти у віці 0-2 років взагалі не повинні піддаватися впливу електронних пристроїв. А у віці від 3 до 5 років повинні користуватися гаджетами не більше одної, з 6 до 18 років – двох годин в день.
У той же час статистика стверджує, що сучасні діти проводять перед екраном в середньому в кілька разів більше часу, 6-7 (!) Годин в день. Більшість американських дітей щодня користуються мобільними пристроями з двох років, а з 7-8 років вже мають постійний доступ до інтернету.
Мобільні пристрої значно збільшили доступність сучасних технологій для маленьких дітей. Тому педіатр Кріс Роуен наполягає на тому, щоб заборонити використання мобільних електронних пристроїв дітьми у віці до 12 років. Ось 10 головних причин для такого рішення.
Залежність від гаджетів
Чим більше батьки перевіряють пошту, прокручують стрічку новин, стріляють в монстрів і дивляться серіали, тим більше вони віддаляються від своїх дітей. Брак уваги дорослих часто компенсується все тими ж гаджетами і цифровими технологіями.
В окремих випадках малюк сам стає залежним від портативних пристроїв, інтернету і телебачення. Уже зараз залежність дітей від гаджетів набула рис епiдемiї. Кожен одинадцятий дитина у віці 8-18 років – «цифровий нaркомaн».
Шкідливе випромінювання
У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародне агентство з вивчення рaку класифікували радіовипромінювання стільникових телефонів і інших бездротових пристроїв як потенційний канцероген, визначивши в групу 2B ( «можливо, канцерогенних для людини» факторів).
Однак слід враховувати, що діти більш чутливі до різних негативних впливів, оскільки їх мозок і імунна система все ще розвиваються.
Вплив на розвиток мозку
Мозок дитини втричі збільшується в розмірах від народження до двох років і продовжує зростати аж до 21 року. Розвиток мозку в ранньому віці визначається подразниками навколишнього середовища або їх відсутністю.
Стимулювання мозку надлишковим впливом гаджетів, як показують дослідження, загрожує когнітивними затримками, підвищеною імпульсивністю, зниженням здатності до саморегуляції і самодисципліни.
Відставання в розвитку
Сидіння за планшетом або телефоном, а значить, недолік руху може призвести до затримки фізичного і розумового розвитку. Ця проблема стала очевидна в США, де кожна третя дитина вступає до школи, маючи відставання в розвитку, що яскраво відбивається на її успішності.
Фізична активність, в свою чергу, покращує увагу і здатність до пізнання і засвоєння нового. Вчені стверджують, що застосування електронної техніки шкодить розвитку дітей і негативно впливає на їх здатність до навчання.
Ожиріння
Захоплення переглядом телевізора і комп’ютерні ігри – приклади нехарчових звичок, які безпосередньо пов’язані з eпідeмією зайвої ваги. Серед дітей, які неконтрольовано і постійно користуються портативними електронними пристроями, ожиріння зустрічається на 30% частіше.
Кожен четвертий молодий канадець і кожен третій американський підліток стрaждaють від зайвої ваги, причому серед них в 30% випадків буде діагностований діaбет.
Додатково до цього підлітки, які стрaждaють ожирінням, піддаються більш високому ризику раннього інcульту і cерцевого нaпaду, що серйозно скорочує тривалість їх життя. Учені б’ють на сполох, закликаючи всіх батьків стежити за вагою дітей, адже перше покоління XXI століття має великі шанси пoмeрти раніше за своїх батьків.
Проблеми зі сном
Статистика по США говорить про те, що 60% батьків взагалі не контролюють, як тісно їх чада дружать зі всілякими гаджетами, а в трьох з чотирьох родин дітям дозволяють брати електронні пристрої навіть з собою в ліжко.
Синє світіння екранів телефонів, планшетів і ноутбуків перешкоджає нормальному засипанню, що призводить до скорочення часу відпочинку і недосипу. Вчені по шкідливості для організму порівнюють недолік сну з недоїданням: і те, і інше виснажує організм, а відповідно, негативно позначається на успіхах в школі.
Психічні розлади
Інтернет-зависання часто призводить до замкнутості і розвитку фобій. Цей список можна сміливо доповнити біполярним розладом, психозом, поведінковими відхиленнями, аутизмом і розладом прихильності (тобто порушенням тісного емоційного контакту з батьками).
До відома, один з шести канадських дітей має яке-небудь психічне захвoрювання, що часто лікується лише сильними психoтрoпними препаратами.
Агресивність
Жорcтокіcть на телебаченні і в комп’ютерних іграх знаходить своє відображення в реальному житті. Дитина отримує готову схему поведінки, яку вона може реалізувати в навколишній дійсності.
І безліч дослідників приходять до одного і того ж висновку: наcильcтво з екрану має як короткостроковий, так і довгостроковий ефект – агресія може проявитися далеко не відразу.
Цифрова деменція
Наукові спостереження доводять, що вплив гаджетів на дітей у віці 1-3 років призводить до проблем з концентрацією уваги на сьомий рік життя. Діти, які не можуть зосередитися, просто втрачають можливість що-небудь дізнатися і запам’ятати.
Віддалення від реальності
Надмірне використання дітьми електронних технологій не тільки впливає на їхню психіку і здатність до емпатії, але і робить їх більш уразливими в умовах реального життя, яке вони, за великим рахунком, не знають.
Тобто час, проведений у віртуальному світі, часто не вчить їх нічого корисного, а знання електронних пристроїв не забезпечує успіх в майбутньому, тому що технології постійно вдосконалюються, і встигати за ними буде все складніше.
Порада редакції
Так що ж робити батькам? Може бути, просто забрати у дитини всі гаджети, телевізор і заборонити виходити в інтернет? Так тільки гірше. Дитина буде злитися на батьків, і вони стануть в його очах ворогами.
Гаджети – необхідна частина сучасного життя. Потрібно дозволити дитині вчитися користуватися смартфоном, але не надто рано. Не варто пхати телефон в руки однорічній дитині аби відвернути її увагу. У рік дитині можна показати стільки цікавого в звичному нам навколишньому світі, для цього зовсім не потрібні смартфони.
Забирати смартфон не варто, але обмежити час, який дитина проводить біля екрану, все-таки необхідно. Педіатри радять виробити чіткі правила користування гаджетами для всієї родини.
Наприклад, визначити місця, вільні від гаджетів, – кухню, вітальню або машину. Бажано домовитися, що за обіднім столом телефонам не місце.
Добре б наполягти на тому, що годину перед сном діти нічого не дивляться. Щоб домогтися більшого ефекту, можна проявити солідарність і ввести обмеження і для себе (може бути, це буде корисно і батькам?).
Нинішній час технологій і Інтернету відбирає у дитини дуже багато часу на речі, які його зовсім не розвивають: соціальні мережі, нескінченні мультики та ігри.
Найкраще, що можуть зробити батьки для своїх дітей – це і для себе ввести «час без гаджетів», відкласти в сторону телефони та планшети, і просто спілкуватися, грати, жартувати і бути по-справжньому близькими!
Немає коментарів:
Дописати коментар